Вищий антикорупційний суд призначив Іллі Вітюку заставу 9 млн грн у справі про незаконне збагачення. СБУ вважає підозру помстою
НАБУ.
Сьогодні Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід колишньому начальнику департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюку у вигляді застави розміром 9 мільйонів гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Але саме судове засідання продемонструвало, що до цієї справи, а також до позиції сторони обвинувачення є низка запитань, на які, як виявилось, у прокурорів САП не завжди є відповіді. “МоЯ Україна” розбирався в ситуації.
За даними слідства, у грудні 2023 року підозрюваний придбав квартиру на столичному Печерську за 21,6 млн гривень (вказавши у декларації нібито занижену вартість) та оформив її на члена сім’ї.
Обвинувачення Вітюку Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура висунули у вересні 2025 року, але саме розслідування тривало до того майже два роки.
Чому саме зараз?
Під час судового засідання сторона захисту теж задавалася цим питанням – чому саме зараз НАБУ і САП вирішили висунути обвинувачення? Дивуючись також відсутності реального обґрунтування висунутого обвинувачення. Але на те, звісно, вони й адвокати аби ставити під сумніви докази не на користь свого клієнта.
Розгорнутішу відповідь на це питання має Служба безпеки України.
“На переконання СБУ, оголошення підозри І.Вітюку з боку Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є помстою з боку НАБУ та САП за те, що Служба безпеки України ефективно протидіє російському впливу на державні органи та викрила кількох співробітників Бюро на вчиненні злочинів.
Підозру І.Вітюку оголошено саме після резонансних затримань представників Бюро, хоча відповідне кримінальне провадження було відкрито майже півтора року тому. За цей час співробітники НАБУ й САП не змогли зібрати переконливу доказову базу, яка б підтвердила незаконне збагачення та недостовірне декларування, котре інкримінується І.Вітюку”, – йдеться в офіційній заяві Служби безпеки.
Вони також нагадали про діяльність Вітюка в Службі безпеки, яка була пов’язана з відбиттям російських атак та проведенням спецоперацій у кіберпросторі. Також він налагодив роботу проти диверсійних груп ворога.
В цьому контексті виникає логічне питання – чи не стала активізація обвинувачення проти Вітюка саме зараз, відповіддю на затримання Службою безпеки співробітника НАБУ Руслана Магомедрасулова за підозрою у торгівлі з рф? І чи не свідчить це про підігрування ворогу, зокрема, керівництвом НАБУ і САП, адже Вітюк не пересічна фігура і навряд чи питання про притягнення його до відповідальності вирішувалося на рівні рядових слідчих і прокурорів? І чи погоджувалося таке рішення з міжнародними партнерами, як це зазвичай роблять антикорупційні органи, чи це їхня власна ініціатива?
Аргументи сторін
Сьогоднішнє судове засідання почалося з клопотання Вітюка та його захисту про відкладення засідання. Вони заявили, що не вважають справу підслідною НАБУ, а отже і ВАКС не має її розглядати. Адвокат апелював до того, що на момент придбання елітної квартири його дружиною, Вітюк не ще не був генералом (тоді він був полковником), а отже не підпадає під юрисдикцію Бюро.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Кравець натомість зазначив, що виправлену декларацію Вітюк подав вже у званні бригадного генерала. Зрештою суддя ВАКС відмовив у задоволенні цього клопотання.
Далі був виступ прокурора. Він зачитував листування дружини Вітюка – Юлії з рієлторкою щодо квартири, яку нібито в решті Вітюки придбали за 21,4 млн грн. Натомість сторона захисту у своєму виступі зауважила, що обвинувачення оминуло той факт, що сама рієлтор в переписці вказували, що на ринку на той час вартість квадратного метра такого житла була близько 2-х тисяч доларів, а не три чи навіть більше, як заявляє сторона обвинувачення.
Адвокат також звернув увагу, що в переписці між дружиною Вітюка та рієлтором, сам Вітюк згадується всього один раз – мовляв, треба порадитися щодо квартири.
“Ваша честь, до цього часу я щиро вважав, що якщо чоловік із дружиною, або дружина з чоловіком радиться з приводу квартири, щось обговорює, то це не кримінально каране діяння. Більше жодних згадок щодо Іллі Анатольовича (…) Рієлтор в переписці констатує, що ринок на той час був близько 2 тисяч доларів за квадрат, а не три і так далі, як вважає сторона обвинувачення”, – вказав адвокат.
Прокурор у своєму виступі нівелював висновок НАЗК, який здійснюючі моніторинг способу життя родини Вітюків, не виявив порушень. Такі позитивні висновки сторона обвинувачення пояснює впливом Вітюка, аналогічне пояснення і до висновку КНДІСЕ, який на переконання прокурора, занизив вартість квартири теж під впливом Вітюка. Така впливовість самого обвинуваченого дуже здивувала.
Я зворушений моїм впливом – все, що не на користь стороні обвинувачення – все мій вплив. І всі експертні установи під моїм впливом, і НАЗК під впливом, всі свідки під моїм впливом… Я переконаний, що завдяки змінам, які пройшла наша країна, і які ми виборювали, особливо останні десять років, сьогодні вже таке неможливо
Примітно, що експертизу КНДІСЕ, про яку йде мова, замовляло слідство, і як з’ясувалося, сторона захисту змогла її витребувати лише через суд. Чи не тому, що вона була не на користь обвинувачення?
Всього ж в справі п’ять експертиз: чотири з яких на користь Вітюка (одну, як вже згадувалось, замовляла сторона обвинувачення) і ще одна – проти нього.
Остання експертиза потребує окремої уваги. Під час засідання адвокат Вітюка Олександр Оленський доволі детально розібрав її. Він вказав, що ця єдина експертиза, якою керується сторона обвинувачення, і є фактично єдиним обґрунтуванням висунутих обвинувачень. В рамках цієї експертизи оцінювалась ринкова вартість придбаної квартири. У ній приватний судовий експерт дійшов висновку, що квартира коштує понад 18 млн грн (нагадаємо, саме обвинувачення наполягає на ще більшій сумі). При цьому цей висновок не відповідає методології оцінки майна, зокрема вартість квартири співставлялася з заявленою в оголошеннях вартістю подібних квартир, а не з вартістю за якою такі квартири реально були продані. Крім того, експерт співставляє квартири різної площі і з різною кількістю кімнат, а відповідно і різною вартістю квадратного метра. Також експерт вносить до переліку порівнюваних квартир власне ту, яка і є об’єктом його оцінки і заявлену в оголошені вартість на неї – що також суперечить методології. Сторона захисту передала суду висновок незалежних судових експертів, які оцінили експертизу надану стороною обвинувачення (розглядали вони її “в сліпу”, не знаючи про яку саме справу та яких осіб йде мова). В цій рецензії на експертизу також вказуються помилки при проведенні оцінки і обґрунтованість її ставиться під сумнів. Крім того, сторона захисту отримала ще експертизи державних судових експертів, які підтверджують, що реальна ринкова вартість квартири плюс-мінус 12 млн грн. Нагадаємо, що у своїй декларації Вітюк вказав, що квартиру було придбано за 12,8 млн грн.
І тут ви можете обуритися – адже сума 12,8 млн грн теж чимала. Так. І звідки гроші? І сторона обвинувачення, і сторона захисту вказують, що гроші заробила дружина Вітюка. Але трактують це по-різному. Якщо перші вважають, що вона проводила фіктивну господарську діяльність, то другі – надають докази, що Юлія Вітюк справді надавала консалтингові послуги, мала угоди з клієнтами та штат працівників. Крім того, захист надав суду дві незалежні економічні експертизи, в рамках яких було досліджено зокрема і питання фіктивності фінансово-господарської діяльності і підтверджено, що діяльність здійснювалась. Також в рамках однієї з цих експертиз було спростовано аргумент обвинувачення, що нібито на рахунок ФОП дружини Вітюка надходили кошти якимось чином пов’язані з “Укрзалізницею”.
Також сторона обвинувачення заявила, що Юлія Вітюк надавала юридичні та консалтингові послуги не маючи відповідної юридичної освіти.
У відповідь сторона захисту, адвокат Олександр Оленський, заявив, що “для того, аби реєструвати ФОП, вища освіта не потрібна”.
Проаналізуймо всі ФОПи в Україні. У нас, щоб реєструвати ФОП, треба вища освіта? Очевидно, що ні. Вона надавала консалтингові послуги й мала у штаті юриста і залучала адвокатів, які надавали послуги
Також сторона захисту заявила, що обвинувачення не надало доказів, щоб доводили фіктивність фінансово-господарської діяльності Вітюк, а більшість опитаних свідків чітко підтвердили, що послуги їм надавалися.
“Сторона обвинувачення вважає, що якісь договори чи якась фінансово-господарська діяльність має ознаки фіктивності. Але в клопотанні про застосування міри запобіжного заходу та в частині підозри конкретика повністю відсутня: точно не встановлений час, точно не встановлене місце.
А ті припущення, версії, які висунуті обвинуваченням з приводу факту знайомства, змови, умислу, обізнаності пані Вітюк у вчиненні, якихось кримінальних правопорушень чи обставинах – вона взагалі нічим не підтверджена.
Тобто, якщо, вірити словам прокурора, якщо в нас не обґрунтованість в чомусь, то це ставить під сумнів взагалі існування події, фактів чи документів. І тоді ми ставимо під сумнів існування обґрунтованої підозри”, – вважає адвокат.
Ще один момент в обвинуваченні, який відкинула сторона захисту – це те, що Вітюк під час повномасштабної війни нібито відвідував Таїланд. Ба більше, вони наголосили, що Вітюк, маючи можливість виїхати за кордон не робив цього, навіть знаючи, що проти нього триває розслідування, адже усвідомлював наслідки таких своїх дій, зважаючи на його тодішню посаду.
Врешті суд вислухавши аргументи сторін клопотання прокурорів задовольнив частково замість застави у 42 млн грн (не чім, до речі, не пояснену стороною обвинувачення) призначив заставу у розмірі 9 млн грн та поклав на Вітюка низку обов’язків.
Зокрема, підозрюваний зобов’язаний: прибувати за викликом до детектива, прокурора та суду; повідомляти про зміну місця проживання та роботи; не залишати межі України без дозволу; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі; здати закордонний паспорт.
Обов’язки покладені до 4 листопада 2025 року.
Неприхована атака
“НАБУ продовжують атакувати людей та структури, які борються з ворогом. На цьому тижні вони відзначилися відверто ворожим випадом. Вручили підозру одному з головних “кіберів” країни, бригадному генералу СБУ Іллі Вітюку, який організував масовані кібератаки на російські мережі та за яким полюють російські спецслужби. Підозра Вітюку за всіма ознаками виглядає як така собі “отвєтка” НАБУ на адресу СБУ за те, що Служба затримала на співпраці з росією детектива Бюро Магамедрасулова та ще одного співробітника НАБУ Віктора Гусарова, якого викрили на передачі таємної інформації до рф”, – написав днями політичний експерт Тарас Загородній.
Він наголосив, що замість того, щоб сприяти Службі у захисті державних інтересів, в директора НАБУ Кривоноса вирішили задіяти Бюро у помсті СБУ.
Ще гіршим варіантом буде, впевнений експерт, якщо підозра НАБУ Вітюку – це елемент торгу. Мовляв – ви даєте задню по Магамедрасулову та Гусарову, а ми не чіпаємо вашого “кібера”, розвинув думку він.
“Якщо це виявиться правдою, то такі дії керівництва НАБУ відчутно б’ють по суверенітету держави. Якщо з’ясується і буде доведено, що в НАБУ переслідували власні мотиви та інтереси російських спецслужб, “наздоганяючи” бригадного генерала СБУ, то ті, хто давав наказ на підозру Вітюку, можуть піти слідом за своїми підлеглими. Тільки цього разу за статтею 111 ККУ – “державна зрада”, – зазначив Загородній.
Загалом, на його думку, такі дії – це ще одне підтвердження того, що НАБУ і САП перетворилися на справжню філію ФСБ в Україні.
“Бюро працює проти інтересів держави та суспільства, прикриваючись “боротьбою з корупцією”, якої насправді немає”, – вважає експерт.
Які б висновки не виявилися правдивими – виглядає ситуація погано. Чи то підігрування ворогу, чи помста іншій державній структурі – все це не тягне на захист державних інтересів. А сценарій з можливою помстою ще й посилає невтішні сигнали нашим партнерам: ми не здатні не використовувати державні структури у приватних цілях навіть коли мова йде про ті органи, які мали б слугувати від цього запобіжником.