Іран переживає найглибшу соціально-економічну кризу за останні роки, з прогнозованим зростанням ВВП лише 0,3% у 2025 році та
інфляцією понад 40%. Це спричинено різким скороченням нафтового експорту через міжнародні санкції та структурними проблемами
економіки.
Тегеран стикається з найглибшою соціально-економічною кризою за останні роки. У 2025 році зростання ВВП складе лише 0,3 % – показник, що фактично означає стагнацію. Головним чинником падіння стала різка редукція нафтового експорту на тлі посилення міжнародних санкцій, передає “МоЯ Україна” із посиланням на Службу зовнішньої розвідки.
Деталі
За підсумками року, порівняно з 2024-м, експорт товарів і послуг Ірану скоротиться на 16 %, імпорт – на 10 %. Це обмежує доступ країни до критично важливих технологій та обладнання, поглиблюючи структурні проблеми економіки, повідомили у розвідці.
Темпи інфляції перевищують 40 %, що призводить до стрімкого зростання цін на продукти харчування та енергоносії. У великих містах фіксуються локальні протести проти високих тарифів і безробіття, що створює додаткові ризики для політичної стабільності. Державний борг Ірану досяг 40 % від ВВП. Щоб закрити дефіцит бюджету 2025 року, країні необхідно або суттєво наростити обсяги експорту нафти, або продавати її за ціною близько $163 за барель – рівень, який виглядає малоймовірним в умовах глобального ринку
За даними розвідки, на чорному ринку восени валютний курс перевищив мільйон ріалів за долар США, встановивши новий негативний рекорд. У відповідь парламент країни ухвалив грошову реформу: один новий ріал дорівнюватиме 10 тисячам старих, а додатковою розмінною одиницею стане кіран (1/100 ріала).
Найгостріша ситуація – в інфраструктурі. У 2025–2026 роках дефіцит електроенергії оцінюється у 25 тисяч мегават. Виробництво не встигає за зростанням споживання через санкції, зношене обладнання та неефективне управління. Літо принесло ще один удар: через посуху перебої з водопостачанням відчули 30 із 31 провінції, включно зі столицею. Іран входить у 2026 рік із вкрай обмеженим простором для маневру. Без доступу до зовнішніх ринків і масштабних інвестицій країна ризикує залишитися в пастці низького зростання, високої інфляції та інфраструктурних провалів. Соціальна напруженість, що наростає, може стати ключовим фактором політичної дестабілізації