Що путін хоче від Трампа на саміті на Алясці: між дипломатією і геополітикою

Перший за майже два десятиліття офіційний візит володимира путіна до США, що відбудеться на саміті з Дональдом Трампом на Алясці, став символічним майданчиком для обговорення складних геополітичних питань.

Кремль намагається зберегти комунікацію з Вашингтоном, уникнути нових санкцій і шукати дипломатичні шляхи розв’язання війни в Україні, не поступаючись своїми територіальними амбіціями.

Про це повідомляє Financial Times, пише “МоЯ Україна”.

Деталі

Саміт на Алясці, місці з багатою історією взаємин між росією та США, стає символом сучасної дипломатії кремля. На відміну від мирної 19-го століття угоди про продаж Аляски, нинішні події нагадують, що кордони – не завжди незмінна категорія, а територія може стати інструментом у великих політичних іграх.

Попри значні військові успіхи росії на сході України та тиск на українські міста, аналітики сходяться на думці, що путін не готовий йти на компроміси чи послаблювати свої максималістські вимоги.

Головне завдання для нього – підтримувати відкритий канал зв’язку з Дональдом Трампом, щоб не втрачати інтерес американського лідера, який уже висловлював розчарування діями москви.

Після візиту спецпредставника США Стіва Віткофа до москви та близькості термінів для припинення вогню або введення санкцій, відбулася несподівана зміна настроїв. росія отримала перше за 18 років офіційне запрошення до США, що свідчить про взаємну готовність обох сторін знайти дипломатичний вихід. Експерти вважають, що і путін, і Трамп опинилися в ситуації, де кожен прагне зберегти обличчя та не здаватися слабким.

Відсутність на зустрічі української сторони є довгоочікуваною “перемогою” Кремля, який не робить суттєвих поступок у своїх ключових вимогах: відмові України від НАТО, демілітаризації та виведенні військ із частини окупованих територій. Такі умови експерти називають “політичною вигодою” для Путіна без значних втрат.

Для України ж ця зустріч – сигнал трьох головних викликів:

• прагнення Кремля вийти з міжнародної ізоляції;
• спроба представників влади рф уникнути нових санкцій;
• використати дипломатичний майданчик для досягнення цілей, які не вдаються на полі бою.

Тим часом на фронті російські війська продовжують наступальні операції, захоплюючи сотні квадратних кілометрів території та намагаючись оточити стратегічно важливі міста. 

Економічна ситуація рф також погіршується: зниження доходів від енергоресурсів і нові американські тарифи на російську нафту посилюють тиск на кремль.

Проте, на думку експертів, ці проблеми поки що не змінюють позиції Путіна щодо війни. Для нього санкції – це наслідок роздратування Трампа, а не реальна загроза.

Основна турбота російського президента – утримати увагу та підтримку з боку колишнього американського лідера. Зустріч на Алясці, попри всі суперечності, стала дипломатичною перемогою для путіна, який демонструє свою впливовість та прагнення перерозподілити світові сфери впливу за підтримки Трампа і Китаю.

Водночас перспектива тривалої замороженої конфронтації, подібної до корейського перемир’я, здається все більш реальною.

Україна та її союзники наполягають на припиненні вогню як передумові для переговорів, однак на тлі подій на полі бою і політичних амбіцій кремля, мир поки що залишається недосяжним.

Нагадаємо

Європейські лідери наполягають на консультаціях з Трампом, щоб визначити “червоні лінії” Європи перед його зустріччю з путіним на Алясці. Обговорення стосуватиметься війни в Україні та можливого припинення вогню.