З березня в Україні діє Реєстр дієтичних добавок, куди всі БАДи мають бути внесені до кінця вересня. Представники ринку вважають
відведений час недостатнім, порівнюючи його з європейською практикою.
З березня цього року в Україні почав діяти Реєстр дієтичних добавок і вже до кінця вересня до нього мають бути внесені усі дієтичні добавки, в іншому випадку – вони не зможуть легально продаватися на ринку України. Однак представники ринку біодобавок вважають, що шість місяців, відведених для перехідного періоду, – критично мало. Про це вони заявили на першому Всеукраїнському установчому з’їзді операторів ринку БАДів, який обʼєднав у діалозі представників державних органів, фармацевтичні компанії, науковців та асоціації для обговорення викликів, які постали перед галуззю після початку глобального реформування фармацевтичного ринку у грудні 2024 року, повідомляє “МоЯ Україна”.
Європа дає роки, Україна – кілька місяців
Недостатньо тривале “вікно” для адаптації до нових правил стало ключовою темою дискусії. Так, відповідно до нового регулювання, Реєстр дієтичних добавок почав діяти з 26 березня 2025 року. При цьому для БАДів, що були в обігу до цієї дати, встановлено перехідний період – внести дієтичні добавки до реєстру потрібно до 27 вересня 2025 року. В інакшому випадку – продаж незареєстрованих БАДів буде незаконним та забороненим.
Учасники з’їзду наголошують, що в Європі, на яку Україна рівняється в багатьох питаннях, на аналогічні зміни бізнесу дають від трьох до десяти років. В Україні ж на перебудову процесів залишили всього шість місяців.
Поточне регулювання в тому варіанті, в якому воно було прийняте в грудні 2024 року, треба змінювати. Той перехідний період, який запроваджений для цього регулювання, треба однозначно подовжувати. Тобто немає ресурсу у чиновників, і немає можливості у бізнесу оці всі питання так швидко вирішити. Це загальна біда українського законодавства. Коли у нас проводяться будь-які зміни, нам потім дають кілька місяців. У той час, як в Європі, наприклад, на це відводиться три, сім, десять років. Тому що там люди думають про бізнес, бо розуміють, що бізнес не живе в часовому діапазоні два місяці. Є якісь плани виробництва, якісь плани збуту, вони розраховуються на роки
Адвокат також зазначив, що зміни потребують більш серйозної роботи з українським законодавством. Адже питання не тільки в тому, аби створити велику базу БАДів, а в тому аби паралельно створити національний український реєстр діючих речовин і дозувань, відповідно до якого можна буде продавати, або не продавати дієтичні добавки.
Крім того, Микола Орлов звернув увагу, що поки держава регулює обіг БАДів через аптеки – в інтернеті їх продають неконтрольовано. Тож, від регулювання можуть постраждати вітчизняні виробники, тоді як імпортери та інтернет-магазини – ніхто і не контролює.
“Немає системного підходу”
За словами Орлова, фармацевтична реформа в контексті регулювання БАДів відбувається без ґрунтовного аналізу досвіду інших країн і без вироблення власної української позиції.
В Європі багато питань залишають на розсуд кожної держави. У нас же вибірково беруть приклади Польщі, Болгарії чи Данії – без пояснення, чому саме ці країни. Це створює хаос і невизначеність на ринку, яка особливо болісна під час війни
Натомість представник компанії-виробника ліків “Мультиспрей” Даниїл Пишнограєв зазначає, що спроби зарегулювати ринок БАДів виглядають як намагання пролобіювати інтереси великих виробників.
Наприклад, вітамін С – є дієтична добавка, а є лікарський засіб. Це через давню історію реєстрації ще за часів радянського союзу. Обидва види продукту, що лікарський засіб, що дієтична добавка, вони безпечні в Європі. Вітамін С, для нього немає верхнього рівня споживання, але, зазвичай, його продають 500-1000 міліграмів. А в Україні якийсь фармвиробник, наприклад, у якого вітамін С в якомусь там великому дозуванні, зареєстрований як лікарський засіб, і він розуміє, що у нього є інший конкурент, який виготовляє дієтичні добавки. Для виготовлення дієтичних добавок не потрібно отримувати ліцензію, не потрібно робити фармакування. Дуже багато процесів, вони не потрібні через те, що ця речовина є безпечною. Тому, мені здається, що такі реформи лобіюються саме великими виробниками лікарських засобів
Своє бачення розвитку ринку БАДів учасники з’їзду, серед яких були представники державних органів, фармацевтичних компаній, науковців та асоціацій, виклали у спільній резолюції.
БАДи – не ліки
Водночас медична спільнота теж не у захваті від спроби жорсткого зарегулювання ринку добавок. Головним тут має бути якість продукту, а не формалізовані процедури продажу.
Медики, коментуючи ініціативи щодо жорсткішого регулювання ринку БАДів, наголошують – це харчові продукти, що доповнюють раціон, а не лікарські засоби. Йдеться про вітаміни, мікроелементи та інші речовини, що підтримують організм у періоди навантажень чи дефіциту харчування.
Ба більше, лікарі проти того аби харчові добавки продавали за рецептами та через окремі каси.
Це створить плутанину, навантажить лікарів і аптеки, але не покращить охорону здоров’я
При цьому головний ризик на ринку БАДів – якість, а не продаж. Лікарі одностайні: замість обмеження продажу слід посилювати контроль виробництва та якість продукції на ринку.
Дуже важливо, щоб гівно не продавалося. Рецепти тут не допоможуть ніяк
Висновок
Представники фармринку наголошують, що без гармонізації із європейськими нормами, чітких правил та реального контролю якості – реформування обігу БАДів ризикує перетворитися на інструмент лобізму, а не розвитку ринку та захисту споживача.