Державіаслужба України надала право супроводу ремонту бойових вертольотів Ми-8 компанії AAL Group Ltd з ОАЕ, яку пов’язують з
російським оборонним концерном. Це рішення викликає занепокоєння щодо національної безпеки та доступу до чутливої інформації.
Державна авіаційна служба України під керівництвом Олександра Більчука надала право супроводу ремонтної документації для вертольотів Ми-8, які активно використовуються у бойових операціях, приватній компанії з ОАЕ, що може бути пов’язана з російським оборонним концерном. При цьому українське державне підприємство з багаторічним досвідом ремонту цієї техніки, яке претендувало на ці повноваження, було фактично проігнороване, пише “МоЯ Україна”.
Деталі
Державна авіаційна служба України прозвітувала про нібито успішне розв’язання питання експлуатації вертольотів типу Ми-8. У тексті повідомлення не уточнюється, яка саме компанія отримала повноваження на супровід ремонтної документації. Втім, її назва стає відома із документів, які раніше оприлюднив журналіст Євген Плінський.
Так, згідно з рішенням Державної авіаційної служби України, право супроводу ремонтної документації вертольотів типу Ми-8МТВ (моделі Ми-8МТВ-1 та Ми-17-1) надано приватній компанії AAL Group Ltd, зареєстрованій в Об’єднаних Арабських Еміратах, а саме в Sharjah Airport International Free (SAIF) Zone, – тобто іноземному суб’єкту, зареєстрованому в офшорній юрисдикції.
У результаті ухваленого рішення, українські авіаремонтні підприємства – включно з тими, які здійснюють ремонт бойових вертольотів для Збройних сил України, Національної гвардії та інших структур сектору безпеки – зобов’язані погоджувати свої дії з ремонту, обслуговування та модернізації даного типу вертольотів з іноземною компанією. Йдеться, зокрема, про технічну документацію, специфікації ремонтів, стан окремих бортів, обсяги робіт та іншу чутливу інформацію оборонного характеру.
Рішення, ухвалене Державіаслужбою, викликає побоювання, адже, згідно з даними з відкритих джерел, реальними кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd може бути компанія “Російські вертольоти”, що пов’язана з державним оборонним концерном “Ростех”.
Ба більше, AAL Group Ltd фігурує у схемах постачання вертольотів та комплектуючих до країн Близького Сходу – зокрема до Афганістану та Іраку – у співпраці зі структурами російського ВПК. Водночас у межах російських пропагандистських кампаній, зокрема на ресурсі “Afghanistan.ru”, AAL Group Ltd згадували в контексті нібито “українського сліду” в обслуговуванні вертольотів Ми-171 в Афганістані, намагаючись представити компанію як українську сторону й перекласти відповідальність за серію технічних інцидентів із гелікоптерами з росії на Україну.
Особливе занепокоєння викликає й те, що право супроводу ремонтної документації намагалося отримати українське державне підприємство, яке має 100% державну власність і багаторічний досвід ремонту вертольотів Мі-8, однак Державна авіаційна служба надала перевагу офшорній структурі, яку пов’язують із країною-агресором
“МоЯ Україна” неодноразово звертався з інформаційними запитами до Державної авіаційної служби України з проханням прокоментувати ситуацію навколо супроводу ремонтної документації для вертольотів Ми-8. Питання є особливо актуальним, оскільки, як заявляв командувач армійської авіації ЗСУ полковник Павло Бардаков, Україна не планує відмовлятися від експлуатації Ми-8, які є критично важливими для виконання бойових завдань.
На важливості цих гелікоптерів також неодноразово наголошували у Повітряних силах Збройних сил України. Зокрема, начальник управління комунікацій Командування ПС ЗСУ Юрій Ігнат повідомляв, що з перших днів повномасштабного вторгнення Ми-8 забезпечують вогневу підтримку на землі, виконують удари по позиціях окупантів некерованими ракетами, беруть участь у героїчних операціях у Маріуполі, забезпечують евакуацію поранених, а також залучаються до протиповітряної оборони — зокрема для знищення ударних дронів типу “Shahed” та ворожих БПЛА.
На момент публікації Державна авіаційна служба України під керівництвом голови відомства Олександра Більчука не надала відповіді на запити “МоЯ Україна”.
З огляду на викладені факти можна дійти висновку, що подібні рішення Державної авіаційної служби України фактично підривають обороноздатність держави. Надання критичних повноважень у сфері технічного супроводу бойових вертольотів приватній структурі з офшорною реєстрацією, яку пов’язують із російським оборонно-промисловим комплексом, створює прямі загрози національній безпеці. Йдеться не лише про можливий витік чутливої технічної інформації, а й про ризики втручання у процеси ремонту, саботажу або несанкціонованого збору даних про бойову техніку України. У той час як українські фахівці з багаторічним досвідом залишаються осторонь, контроль над ключовими елементами інфраструктури фактично передається суб’єктам, наближеним до держави-агресора. Такі рішення можуть бути вигідні лише одній стороні – російській федерації, яка зацікавлена у послабленні технічної спроможності української армії та зниженні її автономності в сфері обслуговування авіаційної техніки.
Як ситуація розвиватиметься далі – покаже час, однак очевидно, що питання потребує негайної реакції та усунення ризиків. Насамперед йдеться про ліквідацію потенційної залежності оборонного сектору від іноземних структур, пов’язаних із країною-агресором, відновлення пріоритету національних виробників, які володіють необхідною компетенцією, належать державі та користуються довірою з боку оборонних структур. В умовах повномасштабної війни навіть адміністративні рішення у сфері цивільної авіації можуть мати стратегічні наслідки для фронту.
Нагадаємо
Як зазначають експерти, Україна має не лише потенціал для модернізації гелікоптерів Ми-8, а й можливість створення на своїй базі міжнародного хабу з їх технічного обслуговування та бойового доопрацювання. Модернізаційний ресурс Ми-8 ще не вичерпано. Ці гвинтокрили можуть використовуватись як платформи для розміщення командно-штабних пунктів, а також засобів радіоелектронної боротьби. Такий функціонал можливий, зокрема, завдяки наявності в окремих модифікаціях МИ-8 систем РЕБ, здатних придушувати канали зв’язку та засоби радіотехнічної розвідки противника. Тобто потенціал є справді обширним, і важливо не втратити ці потужності – ні у виробничому, ні в технологічному вимірах.