Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкти про Defence City, що передбачають податкові та митні пільги для підприємств
ОПК. Однак авіаційна галузь може залишитися поза режимом через жорсткі критерії, що ставить під загрозу її потенціал та
обороноздатність країни.
Defence City отримав перше “зелене світло” у Верховній Раді – програми податкової та регуляторної підтримки для підприємств ОПК. Водночас експерти застерігають: чинна модель може оминути одну з ключових галузей – авіаційну. Існує ризик, що навіть провідні гравці літакобудування залишаться поза режимом. На тлі заклику Данила Гетьманцева до спільної роботи над законопроєктами, залишається відкрите питання: чи врахують потреби тих, хто забезпечує повітряне прикриття і модернізацію бойової авіації? “МоЯ Україна” вирішив розібратися у ситуації.
Системна підтримка: нарешті, але чи для всіх важливих учасників?
16 липня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні три ключові законопроєкти, що мають на меті запровадження спеціального правового режиму Defence City – для підтримки вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Документи передбачають податкові, митні та бюджетні пільги для учасників спеціального режиму – до 2036 року.
Напередодні голосування експерти наголошували, що це лише перші кроки у створенні системного механізму підтримки стратегічних галузей, якого Україна потребувала вже давно.
Нині голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев закликав експертне середовище долучитися до подальшого опрацювання законопроєктів:
З метою його подальшого удосконалення запрошую усіх бажаючих взяти участь у доопрацюванні проєктів, подавати свої пропозиції, адже усі ми зацікавлені у тому, щоб запропонувати нашій ключовій нині галузі найкращі умови для подальшої роботи
Авіація поза фокусом? Галузь б’є на сполох
Водночас представники авіаційної галузі вже неодноразово публічно заявляли про ризик виключення свого сектору з кола потенційних резидентів Defence City – попри його критичну роль у підтримці, ремонті та модернізації авіаційного парку, який експлуатують українські військові. Галузеві експерти вказують на те, що чинна редакція законопроєктів фактично обмежує можливість участі більшості літакобудівних і авіаремонтних підприємств, оскільки вимагає, щоб частка оборонної продукції становила не менше 90% у структурі доходу. Однак навіть флагмани галузі – такі як ДП “Антонов”, “Мотор Січ” та інші приватні виконавці державних контрактів – не відповідають цим критеріям і можуть залишитися поза межами ініціативи Defence City.
Це відбувається на фоні скасування з 1 січня 2025 року всіх попередніх податкових преференцій для авіабудівників – пільг, які діяли ще до початку повномасштабної російської агресії проти України. Водночас саме ці підприємства в умовах сьогодення залишаються ключовими виконавцями критично важливих оборонних завдань: здійснюють ремонт і модернізацію гелікоптерів і літаків радянського виробництва, адаптують авіатехніку до сучасних умов ведення війни, виготовляють комплектуючі, забезпечують технічну підтримку бойових машин, які щоденно виконують бойові, евакуаційні, логістичні та інші критично важливі завдання на фронті.
Ігнорування потреб авіаційної галузі в межах Defence City створює серйозні ризики для держави. Насамперед це втрата технічного потенціалу: без пільг підприємства не зможуть вкладати кошти в розробки та модернізацію, що може зупинити виробництво й призвести до втрати фахівців. Це напряму впливає на обороноздатність, адже саме авіапром забезпечує ремонт і адаптацію техніки для фронту. Згортання внутрішнього виробництва також посилить залежність від імпорту, зменшить автономію в критичних сферах і підвищить витрати. Крім того, без підтримки авіації, держава втратить шанс мати галузь за потужний рушій післявоєнного економічного зростання.
Правки в дії: що пропонують депутати
На тлі ризиків представники Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки уже подано низку правок, які дозволять авіаційним підприємствам також стати повноцінними резидентами Defence City. Серед ключових пропозицій – зниження вимоги щодо частки оборонної продукції у структурі доходу підприємства з 90% до 40-50%, врахування оборонних контрактів не лише за квартал, а й за рік, а також включення до переліку допустимих видів діяльності таких напрямів, як двигунобудування, технічне обслуговування, ремонт, модернізація авіаційної техніки, виготовлення комплектуючих та інші стратегічні кроки. Крім того, йдеться про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування у розвиток підприємств, звільнення від ПДВ та земельного податку, надання митних преференцій для імпорту критичного обладнання, запровадження державних гарантій і страхування експортних контрактів, а також виключення положення про обов’язкове повернення податків підприємствами у разі зміни критеріїв участі в режимі.
Не втратити стратегічну висоту
Підсумовуючи, можна зробити висновок про те, що подані правки виглядають не лише доречними, а й критично необхідними. Вони здатні виправити дисбаланс у підході до стратегічних галузей, забезпечити участь авіаційного сектору в системі державної підтримки та зберегти національну авіаційну спроможність у критичний для країни період.
Defence City – це значуща ініціатива для розбудови та модернізації ОПК, але без внесення коректив для літакобудівної галузі вона приречена стати неповною. З огляду на це, остаточне ухвалення законопроєктів про Defence City має супроводжуватися реальним врахуванням потреб усіх ключових напрямів оборонно-промислового комплексу, зокрема авіабудування. Лише за такої умови спеціальний режим стане дієвим інструментом відновлення, модернізації та розвитку сектору, який забезпечує повітряне прикриття фронту та може відіграти провідну роль у післявоєнному економічному зростанні України.