П’ятий місяць фармацевтичний ринок працює без чітких правил після заборони маркетингових договорів, що не призвело до зниження цін
на ліки. Моніторинг показує, що ціни залишилися на рівні лютого 2025 року, а деякі препарати навіть зросли в ціні.
П’ятий місяць фармацевтичний ринок працює без чітких правил гри — після заборони на укладання маркетингових договорів між аптеками та виробниками лікарських засобів – нові моделі регулювання так і не зʼявилися. Наразі ринок залишається у підвішеному стані. Бізнес чекає на визначеність, а пацієнти — на доступність ліків, однак ціни тим часом так і не знизились, пише “МоЯ Україна”.
Хоча ще в березні заборону маркетингу активно просували як панацею від високих цін на ліки, сьогодні навіть у Міністерстві охорони здоров’я визнають — ціни не знизилися. Як показує моніторинг сайту Tabletki.ua, за час заборони на укладання маркетингових угод між аптеками та виробниками ціни на препарати залишилися на рівні лютого 2025 року. Для порівняння ми взяли найпопулярніші препарати заводу “Дарниця” і статистика невтішна.
Як показує аналіз ринку, деякі популярні препарати для лікування хронічних захворювань, зокрема гіпертонії чи діабету, навіть зросли в ціні на 10–40 гривень.
Це черговий раз доводить, що маркетинг не впливає на ціну ліків, адже якби ця теза була б правдивою, виробники б уже знизили відпускні ціни, що призвело б до ланцюгової реакції. Адже наразі 74% вартості препарату формує саме виробник, решта націнок – дистрибʼюторів і аптек – і вони фіксовані.
Хоча учасникам ринку вже не раз обіцяли розробити нову модель регулювання, яка дозволить маркетингу працювати в прозорих і контрольованих умовах, рішення поки немає.
За даними “МоЯ Україна”, однією з причин затримки з ухваленням нових правил маркетингу стала правова колізія: наразі немає чіткого розуміння, що саме означає “впровадження реферування цін”, передбачене чинною постановою. Через цю невизначеність запуск маркетинг відкладається, а натомість планується уточнення термінології й, відповідно, визначення моменту, з якого можуть запрацювати маркетингові договори. В МОЗ визнають, що реферування це безкінечний процес, адже список буде постійно наповнюватися і оновлюватиметься мінімум раз на рік, так як зʼявляються нові препарати, тому привʼязувати до нього запуск маркетингу безглуздо.
Варто зазначити, що на сьогодні пропонувалось вже кілька різних проєктів постанов, які мали б регулювати маркетингові послуги. Перший з них представники ринку називали компромісним, але в останній момент цей документ відкинули і запропонували новий, який галузь різко розкритикувала. Основною проблемою для ухвалення нових правил роботи маркетингу є збереження балансу між державним регулюванням і господарською автономією.
Важливо розуміти, що під заборону потрапив не лише звичний інструмент просування товару. Разом із маркетингом під загрозою опинилися програми лояльності для пацієнтів, знижки на ліки та можливість підтримки роботи аптек у віддалених та прифронтових районах, де вони часто працюють у збиток.
Поки гравці ринку чекають на визначеність та стабільність, пацієнт вимушений платити більше. Але чим довше ринок перебуває в підвішеному стані, тим складніше буде повернути його до життя. І тим дорожче це коштуватиме всім — і бізнесу, і державі, і пацієнту.
Нагадаємо
З 1 березня 2025 року в Україні діє постанова Кабміну №168, що ввела обмеження націнок на ліки та заборону маркетингових угод. Зараз Уряд переглядає своє рішення.
Поки постанова не дала реальних результатів, станом на червень 2025 року аналітики фіксують зростання цін на ліки в Україні, попри урядові ініціативи. Українці також зазначають, що не відчули зниження цін на ліки. Про здорожчання ліків замість здешевшання говорять й БФ “Пацієнти України”. За словами голови фонду Інни Іваненко, поки пацієнти не відчувають суттєвого покращення у вартості чи доступності ліків.