Заборона маркетингових договорів між аптеками та виробниками ліків з 1 березня 2025 року негативно впливає на малих виробників,
які втратили інструменти просування. Це також може призвести до тінізації ринку та зменшення робочих місць.
Заборона маркетингових договорів між аптеками та виробниками лікарських засобів, яка була запроваджена з 1 березня 2025 року, негативно впливає на малих виробників ліків. Вони втратили інструменти просування продукції, а отже це звузило і можливості їхнього розвитку. Про це в ексклюзивному коментарі “МоЯ Україна” розповів заступник директора з комерційних питань компанії “Фарміс” Сергій Кощавець.
Сьогодні, можу сказати, що нам, як маленькому підприємству, дуже важко конкурувати з великими компаніями
Він пояснив, що малі виробники менш впізнавані, і без маркетингової підтримки їм надзвичайно складно просувати свою продукцію кінцевому споживачу. Повна заборона на укладання маркетингових договорів між аптеками та виробниками позбавила представників малого фармацевтичного бізнесу можливості використовувати цей інструмент для зростання.
Наші компанії менш впізнавані серед великих компаній, і якщо ми не будемо мати маркетингу, то буде дуже складно їх просувати
Водночас Кощавець додав, що сама заборона маркетингу не вирішує проблему високих цін на ліки, як це декларувалося ініціаторами змін регулювання фармринку. При цьому через втрату інвестицій та інструментів конкуренції страждають також пацієнти. Адже, за його словами, маркетинг – це не лише реклама, а й джерело інформації для пацієнта про ті чи інші ліки.
Пацієнт може постраждати. Це також логічно: якщо менше інформування, то більше самолікування
Він зазначив, що для реального зниження цін на препарати варто використовувати інші механізми.
Вона (заборона маркетингу – ред.) ніяк не призведе до зменшення цін в аптеках. Тому що у нас є чисті механізми, реферування і декларування цін. І, в першу чергу, треба в цьому полі шукати відповіді
Окрім того, що заборона маркетингу бʼє по аптеках та малих виробниках, на думку Кощавця, вона породжує великий ризик виникнення тіньових схем на фармацевтичному ринку.
Якщо ми не будемо мати маркетинг, це може призвести до ризику сірих схем і тінізації ринку. Великі компанії все одно будуть шукати неформальні, непрозорі канали впливу
Окрема проблема – це зменшення робочих місць, що призводить до зниження активності в економіці. Падіння доходів від маркетингу означає втрату ресурсів для зарплат, розвитку і соціальних програм, а також зниження доходів держави у вигляді недоотриманих податків від маркетингу, які сплачували аптеки.
Паралельно Кощавець запропонував звернути увагу на досвід Європейського Союзу, де у більшості країн-членів маркетинг дозволений і має чітке регулювання.
На сьогодні є європейська практика, вона доволі успішна, і нам потрібно рівнятися на неї. Наприклад, Німеччина – аптечні мережі можуть отримувати до 10% маркетингу, Польща – 12%, Франція – 10%
Він переконаний, що для України, яка наразі перебуває в умовах повномасштабної війни, будь які обмеження ринків, що приносять доходи державі, мають бути помірними.
Якщо ми говоримо про розвиток бізнесу, то 15% (маркетингу – ред.) – це дуже приємний і нормальний відсоток. Якщо ми говоримо про нашу країну в умовах війни – потрібно зробити 15%, щоб ми в цьому колі працювали
Додамо
П’ятий місяць фармацевтичний ринок працює без чітких правил після заборони маркетингових договорів, що не призвело до зниження цін на ліки. Моніторинг показує, що ціни залишилися на рівні лютого 2025 року, а деякі препарати навіть зросли в ціні.